Мирослав Скорик
композитор

Біографія:

Народився 13 липня 1938 року у Львові. Походить з інтеліґентної родини (бабуня була рідна сестра славетної оперної співачки Соломії Крушельницької). Почав навчатися музики в музичній школі у Львові 1945 року. 1947 року родину Скориків було репресовано з політичних мотивів та вислано в Сибір. Після смерті Й.Сталіна родина повернулася до Львіва, де Мирослав у 1955-1960 роках студіював у Львівській державній консерваторії (нині Львівській музичній академії) ім. В.Лисенка під орудою професорів Станіслава Людкевича, Романа Сімовича та Адама Солтиса (клас композиції А.Солтиса, клас історії та теорії музики С.Людкевича).
У 1960-1963 роках навчався композиції в аспірантурі Московської державної консерваторії ім. П.І.Чайковського під керівництвом проф. Д.Кабалевського.
З 1963 року працює у Львівській, а з 1966 у Київській державній консерваторії ім. П.І.Чайковського (нині Національній академії музики України), викладаючи теорію музики і композицію (з 1971 - доцент, з 1985 року - професор). Учитель багатьох відомих композиторів.
Доробок містить різноманітні музичні жанри: оперу, балет, “Реквієм”, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, 3 фортепіанові, 2 скрипкові), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, фортепіано соло, зокрема 7 партит для різних інструментальних складів; музику до багатьох фільмів та театральних вистав, джазову та популярну музику.
Редактор творів української класики - опер Миколи Леонтовича “На Русалчин Великдень”, Анатоля Вахнянина “Купало”, Дениса Січинського “Роксолана”.
У стилістиці продовжує традиції львівської композиторської школи, органічно пов'язаної з різноманітними первинними жанрами; дає модерну авторську візію українського, зокрема карпатського фольклору і львівського міського й салонного музикування, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу.
Його твори реґулярно виконуються в Україні, інших країнах колишніх республіках СРСР, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, а також у США, Канаді та Австралії. Часто виступає як дириґент і піаніст з виконанням власних творів.
Кандидат музикознавства (1967). Автор монографій “Ладова система С.Прокоф'єва” (Київ, “Музична Україна”, 1969) та “Структура та виражальна природа акордики в музиці XX ст.” (Київ, “Музична Україна”, 1984).
Заслужений діяч мистецтв України (1969), Народний артист України (1988), лауреат Української республіканської комсомольської премії ім. М.Остров-ського (1968), Державної Премії України ім. Т.Г.Шевченка (1987), кавалер Ордена “Знак пошани” СРСР (1971) та Почесної відзнаки Президента України - Ордена “За заслуги” ІІІ ступеня (1998).
Член Національної Спілки композиторів України та її секретар (1968-), голова правління Львівської організації (1988-).

Твори:


2001 "Мойсей", опера за І.Франком (українською мовою) (пост.: Львів, 2002)
1998
Партита №7 для духового квінтету
1996
Партита №6 для струнного квартету
1994 "
A-RI-A" ("A-РI-A") для віолончелі (чи скрипки) та фортепіано
1991
Соната №2 для скрипки та фортепіано
1984
Концерт для віолончелі та симфонічного оркестру
1982
Концерт №2 для фортепіано та симфонічного оркестру
1979
Токата для фортепіано
1978
"Пісні Арлекіна", дитячий мюзикл (пост.: Київ, 1978)
1977
Концерт №1 для фортепіано та симфонічного оркестру
1977
"На Русалчин Великдень", одноактна опера, завершення, редакція та оркестрація М.Леонтовича (пост.: Київ, 1977).
1975
Партита №5, цикл п'єс для фортепіано
1974
Партита №4 для симфонічного оркестру
1974
Партита №3 для струнного оркестру (версія: для струнного квартету)
1974 "
Три українські весільні пісні" для голосу та симфонічного оркестру
1973
Сюїта з музики до п'єси "Камінний господар" Лесі Українки для симфонічного оркестру
1973
Три фантазії з Львівської лютневої табулатури XVI століття - обробка для камерного оркестру
1972 "Карпатський концерт" для симфонічного оркестру
1970 "
0:0 в нашу пользу" ("0:0 на нашу користь"), музична комедія (пост.: Харків, 1970)
1970
Партита №2 для камерного оркестру
1969
Концерт для скрипки та симфонічного оркестру
1969 "
Речитативи й Рондо" для фортепіанового тріо
1967 "
Каменярі", одноактний балет за І.Франком (пост.: Львів, 1967)
1966
Партита №1 для струнного оркестру
1966 "
Із Дитячого альбому", цикл (5) п'єс для фортепіано
1965 "
Гуцульський триптих" для симфонічного оркестру
1964 "
Человек" ("Людина"), кантата на слова Е.Межелайтіса (російською мовою) для солістів, хору та симфонічного оркестру
1964 "
Бурлеска" для фортепіано
1964 "
Блюз" для фортепіано
1963
Соната №1 для скрипки та фортепіано
1963 "
Сильнее смерти" ("Міцніш за смерть"), поема для симфонічного оркестру
1962
Чотири романси на вірші Т.Шевченка для голосу й фортепіано (версія: для голосу та струнного оркестру)
1961
Сюїта для струнного оркестру
1961
Варіації для фортепіано
1960 "
Весна", кантата на слова І.Франка (українською мовою) для солістів, хору та симфонічного оркестру
1960 "
Вальс", поема для симфонічного оркестру
1959 "
У Карпатах", цикл п'єс для фортепіано
"
Реквієм" для хору, солістів та оркестру
"
Альбомний аркуш", ностальгічна мрія для фортепіано соло (версія: для струнного квартету)
"
Карпатська рапсодія" для кларнета та фортепіано
"
Мелодія" для фортепіано соло (версії: для струнного квартету та для струнного оркестру)
"
Три джазові п'єси" для фортепіано на 4 руки
П'єси для естрадних ансамблів.
Пісні.
Музика до драматичних спектаклів та понад 40 фільмів, зокрема "Тіні забутих предків" режисера С.Параджанова за повістю М.Коцюбинського.